Координати: 46°5′14″ пн. ш. 33°41′28″ сх. д. / 46.08722° пн. ш. 33.69111° сх. д. / 46.08722; 33.69111
Очікує на перевірку

Суворове (Перекопський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Суворове
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Перекопський район
Рада Суворовська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01140490010050825
Облікова картка Суворове 
Основні дані
Населення 1 339
Поштовий індекс 96010
Телефонний код +380 6560
Географічні дані
Географічні координати 46°5′14″ пн. ш. 33°41′28″ сх. д. / 46.08722° пн. ш. 33.69111° сх. д. / 46.08722; 33.69111
Місцева влада
Адреса ради 96010, Автономна Республіка Крим, Армняська міськрада, с. Суворове, Таврична, 52
Карта
Суворове. Карта розташування: Україна
Суворове
Суворове
Суворове. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Суворове
Суворове
Мапа
Мапа

CMNS: Суворове у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Суворове.

Суво́рове (до 1948 року — Уч-Джилга́[1], крим. Üç Cılğa) — село в Україні, в Перекопському районі Автономної Республіки Крим.

Відстань від райцентру до населеного пункта становить 16 кілометрів по прямій.[2]

Назва

[ред. | ред. код]

Історична назва села Уч-Джилга означає в перекладі з кримськотатарської мови «три балки» (крим. üç — три, cılğa — балка).

У 2023 році у проєкті Постанови Верховної Ради України «Про перейменування деяких населених пунктів Автономної Республіки Крим» село запропоновано перейменувати на Уч-Джилга.[3]

Географія

[ред. | ред. код]

Село Суворове знаходиться за 3 км на південь від центру Армянську, на Перекопському перешийку.

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 1339 осіб[4]. Мовний склад населення села був таким[5]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 230 17,18
російська 820 61,24
кримськотатарська 112 8,36
білоруська 1 0,07

Історія

[ред. | ред. код]

В самому ранньому доступному документі — Камеральному Описі Криму … 1784 року жодне з навколишніх з Армянськом сіл не записане, зазначено, що в Перекопському кадилику … сіл не має…[6].

Після анексії Криму Російською імперією, 8 лютого 1784 року, село було приписане до Перекопського повіту Таврійської області[7]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило до Перекопського повіту Новоросійської губернії[8]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернии[9], Уч-Джилга була включена до складу Бустерчинської волості Перекопського повіту.

За Відомостями про всі селищах, в Перекопському повіті… від 21 жовтня 1805 року в селі Учулга числилося 35 дворів, 219 кримських татар, 42 цигани і 2 ясири[10]. На військово-топографічної карті 1817 року село Училга позначене з 50 дворами[11] . На карті 1842 Уч Джилга позначена з 47 дворами[12].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Ішуньської волості. В результаті, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину в першій половині XIX століття[13], село помітно спорожніло. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Учулга — власницьке село, з 7 дворами, 25 жителями і мечеттю при колодязях[14], а на триверстовій мапі 1865—1876 року не значиться. Згідно «Пам'ятної книжки Таврійської губернії за 1867 рік» , Уч-Джолга була покинута жителями в 1860—1864 роках[15], в результаті еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину[16].

Час заселення села вихідцями з материкової території Російської імперії за доступними історичними документами поки не встановлено. Після земської реформи 1890 року[17] Учулгу віднесли до Військової волості. Згідно «… Пам'ятної книжки Таврійської губернії за 1892 рік» , в селі Учулга, (вона ж Тузла) яка становила Учулгинську громаду, був 21 житель, домогосподарств НЕ маючих[18]. За «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1900 рік» в селі Уч-Джилга числився 21 житель без домогосподарств[19]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії. Ч.1-а. Статистичний нарис, випуск четвертий, Перекопський повіт, 1915 р. в Військовій волості Перекопського повіту значиться вже хутір Уч-Джилга[20].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів»[21] була скасована волосна система, Перекопський повіт перейменували в Джанкойський, в якому був утворений Ішуньський район, до складу якого включили село[22], а в 1922 році повіти отримали назву округів[23]. 11 жовтня 1923, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративного поділу Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округи були скасовані, Ішуньський район скасований і село увійшло до складу Джанкойського району[24]. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Джулга входила до складу Вірмено-Базарської сільради Джанкойського району[25]. Постановою ВЦВК від 30 жовтня 1930 року був відновлений Ішуньський район[26] (в 1937 році перейменований в Червоно-Перекопський)[7] і село, разом з сільрадою, включили до його складу[27].

В часі Другої світової війни 8 квітня 1944 року біля села Джулга підрозділ 9-го гвардійського полку 3-ї гвардійської мотострілецької дивізії був контратакований нацистами, після годинного бою старший лейтенант Опанас Лошаков зазнав поранення.

З 25 червня 1946 Джулга в складі Кримської області РРФСР[28]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Джулгу перейменували в Суворове[29]. 26 квітня 1954 Кримська область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР[30]. Після утворення в 1973 році Армянської міськради Суворове увійшло до її складу[31].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ також Джулга, Учулга.
  2. ↑ Село Суворове: онлайн путівник Суворовим. travels.in.ua (англ.). Процитовано 11 червня 2024.
  3. ↑ Повідомлення про оприлюднення проєкту Постанови Верховної Ради України «Про перейменування деяких населених пунктів Автономної Республіки Крим».
  4. ↑ Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 12 лютого 2014.
  5. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 12 лютого 2014.
  6. ↑ Камеральное Опис Криму л. А
  7. ↑ а б Адміністративно-територіальний поділ Криму. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  8. ↑ Про новий поділі Держави на Губернії.
  9. ↑ Крим 1783—1998 рр., Стор. 96. З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії
  10. ↑ ІТУАК, т. 26, стор.98. Лашков Ф. Ф. Історичний нарис Кримськотатарського землеволодіння
  11. ↑ Карта Мухіна 1817.
  12. ↑ Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо +1842.
  13. ↑ /I188.htm Ляшенко В. І. До питання про переселення кримських мусульман до Туреччини наприкінці XVIII — першій половині ХІХ століть. Архів оригіналу за 14 травня 2010. Процитовано 14 травня 2010.
  14. ↑ Список населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 Стор. 70
  15. ↑ Пам'ятна книжка Таврійської губернії за 1867, стор. 423[недоступне посилання з травня 2019]
  16. ↑ Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в X IX—XX ст (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 25 вересня 2015.
  17. ↑ Б. Веселовський. Історія земства (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 січня 2012. Процитовано 25 вересня 2015.
  18. ↑ 1892. Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1892, стор. 55. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 25 вересня 2015.
  19. ↑ Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1900 рік. стр. 84. Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 25 вересня 2015.
  20. ↑ Крим 1783—1998 рр., Стор. 238
  21. ↑ Історія Городов і сіл. Том Крим, стор. 521. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 25 вересня 2015.
  22. ↑ Krym / Bahczisarajskij.rajon / Kujbyszevo.html Історія міст і сіл. Том Крим, стор. 197—202. Куйбишеве
  23. ↑ Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  24. ↑ [http: //uchebilka.ru/geografiya/67733/index.html Коротка характеристика та історична довідка Роздольненського района]. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 31 липня 2013.
  25. ↑ .rar Крим 1783—1998 рр., стор.314[недоступне посилання з червня 2019]
  26. ↑ Про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР. Постанова ВЦВК від 30.10.1930. Архів оригіналу за 11.11.2013. Процитовано 1 липня 2013.
  27. ↑ РРФСР — 1940 р. стор 389
  28. ↑ Закон РРФСР від 25.06.1946 Про скасування Чечено-Інгушської АРСР і про перетворення Кримської АРСР у Кримську область
  29. ↑ Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
  30. ↑ Закон СРСР від 26.04.1954 Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР
  31. ↑ Суворовський сільраду.[недоступне посилання з травня 2019]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Суворове_(Перекопський_район)&oldid=43745871